Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

18 жовтня

ЕВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ

ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

Заводиться, на жаль, у деяких селах поганий звичай, що дівчата без родичів виїжджають на зарібки. Лишені без опіки родичів, недосвідчені, бідні дівчата часто мар­нуються, що аж жаль і сором сказати. Вертають додому зіпсуті, нещасливі на ціле життя.

А ціла вина спадає часом на родичів, які повинні були заборонити дитині їхати. Повинні були знати, що в такій подорожі грозять великі небезпеки.

Бувають дівчата такі пусті й легкодушні, що самі рвуться до такої подорожі, не знають, може, яка доля їх чекає Най же родичі діти свої так виховують і так пере­стерігають перед злом, аби дитині й на гадку не прийшло самій, без опіки родичів, пускатися в далекий світ.

Що з того, що з зарібком верне, коли запропастить і дочасне, а може, і вічне щастя? Якими ж виродками були би родичі, які тішилися би зарібком, а не смутилися, не плакали над стратою дитини.

А якби вже мали знайтися десь такі родичі, що їм бай­дужа доля дитини, то нехай старші в громаді візьмуться за руки, щоби за всяку ціну спинити еміграцію дівчат. Подумайте лиш, браття, яке то може бути страшне не­щастя для наших громад, коли не стане учтивих хрис­тиянських жон і матерів.

На що зійдуть наші села, якщо цвіт нашої молоді й надія наших родин буде потоптана і заблукана на світо­вих гостинцях зіпсуття і якщо наші діти вінець ангель­ської краси будуть міняти за брудні лахмани гріха.

Як уже коли потреба і невісті їхати за границю на за- рібки, як того хоче, нехай же – сохрани, Боже, – не їде сама, без доброї, безпечної опіки, а виїжджаючи, нехай добре, щиро молиться Богові, щоб їй дав уникнути не­безпек і вертати ліпшою додому.

А ті з наших людей, що там, на чужині, працюють, нехай не роблять стиду цілому народові, нехай перед стидом боронять невіст і дівчат, які неосторожно у світ пустилися би і не мали би достатньої опіки та оборони.

А передусім стережіться агентів, які випроваджують наших людей без контрактів на те, щоби тягнути з них користь і запрягти Бог знає до якої роботи. Туманять, дурять людей, не знати що обіцюють, а йде їм лиш о зиск для себе.

Поміж тими агентами бувають і правдиві вовки, які лиш чигають на невинні діти. Наколи їм удасться вивести з села бідних дівчат, що їм повірять, беруть їх прямо в не­волю. Продають майже як невільниці та сказують на таке життя бруду і стиду, що того не можна і сказати. На сотки тисяч можна рахувати всі ті бідні жертви того найстраш­нішого зі всіх злочинів, яким є торгівля дівчатами.

Будьте ж осторожні, на Бога вас заклинаю, не вірте ніколи жадному аґентові, будьте пересвідчені, що їх ре­меслом є щонайменше брехня; а як хто вже має за за- рібками виїжджати, нехай їде з контрактом, най знає, до чого обов’язується і за що, і най із зарібком вертає чимскорше додому.

1913 р., березень-квітень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”

365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


6 − = три

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>