Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

14 листопада

Щонеділі і свята всі українські громади в цілім краю, зібрані в церкві на спільну молитву, одним голосом ви­знають Христа, признаються до Його науки і до Його Церкви. Повторяють: “Вірую во єдиного Бога Отця, і во Ісуса Христа, Сина Божого единородного, і во Духа Свя­того Господа животворящого, і во єдину Святую собор­ную апостольську Церкву“. 

Тим торжественним актом стверджують українці, що для них віра в Ісуса Христа не є лише мірою приват­ного життя, внутрішньою справою сумління, але є зара­зом і нормою суспільного життя, що український нарід хоче бути, є і завжди буде суспільністю християнською, вірною принципам Католицької Церкви.

Кожна праця, оперта на тих основах, хоч би й різни­лася в інших поняттях, буде завжди для народу корисна і тривала, буде будувати і розвивати те добро, що вже є, а не нищити його; буде усувати те, що основне зле, і тим способом устереже нас від занепаду. Як на цілому світі наука Ісуса Христа лагодить борбу різних народностей і стереже людей від братньої війни й від ненависти, яка більше шкодить тим, що ненавидять, ніж тим, що знена­виджені, – так само і у взаємних відношеннях поодиноких частей суспільних верств одна і та сама віра католицька, одні і ті самі принципи етичні не можуть не причинитися в великій мірі до устереження людей від партійного шо­вінізму. Тож і всякі ріжниці, що находяться поміж нами в поняттях і принципах – чи то народних, чи політичних, – перестануть нас провадити до борби і заміняться на ему- ляцію і суперництво, що буде кожного заохочувати до якнайінтенсивнішої праці, але не доведе до цілковитого роздору, бо не буде ділити людей, що в основних прин­ципах віри ідуть за одною і тою самою провідною гадкою Христової любові, Батьківщини і Христової акції для тих, які найбільше потребують помочі і двигнення.

Хто лише добре застановився над світлою дорогою правди і добра, якою католицька віра єднає людей і веде одиниці до спасения, народи і суспільності до щас­тя, той мусить признати конечність, щоб усі люди до­брої волі скупилися під прапором Христа і спільними силами в християнському дусі взялися до праці для під­несення тих, що потребують помочі і двигнення, для твердження і збереження того, що здорове і добре, а усунення всього, що небезпечне і шкідливе.

1909 р., січня 27 – травня 9, Відень. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до української інтелігенції

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


вісім × 7 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>