Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

13 вересня

Ми зачасто представляємо Євангеліє як правду, по­рядок, систему, що є доброю, потрібного в житті, без якої людина сходить на манівці й не раз пропадає; як життя, в якому людина знаходить повне вдоволення і щастя; як правдиву науку, що нам запевняє Боже благословен­ня й успіх у працях життя. Все те – правда. Євангеліє є всім тим, але поза тим і понад те є ще чимсь безконечно вищим. Є Воно ще наукою святости, є дорогою, по якій можемо дійти до приподобання Всевишньому Богови, є службою для нашого Пана, Котрого ми рабами. Який у безконечному Свому милосердю хотів з нас зробити Своїх дітей. Євангеліє – то дорога до неба, то життя без плями, без закидів, без пороків, то життя чисте, невин­не, святе, в якому смертна людина зривається до того, щоби суперничати з небесними ангелами. Євангеліє – то хресна дорога на гору Голготу. Християнське життя – то життя, в котрому людина двигає хрест, терпить і йде слідом за Ісусом Христом. Це життя, в якому смертна людина розп’ята для світа з Ісусом Христом (Гал. 6,14). Це життя в небі, звідкіля і Спасителя вижидаємо, Госпо­да Ісуса Христа, що переобразив тіло нашого понижен­ня, щоби було подібне до тіла Його світлости, силою, що нею може Собі й все покорити (Флп. 3,21). Життя по на­уках Євангелія – то надприродне життя Божої благода­ті, то життя Божої любові й жертви для Бога. Або, одним словом, то життя, в якому людина шукає і стремить до святости. Усі ті ідеали мусить добрий виховник переда­вати своїм вихованкам. Якщо занедбає той обов’язок, буде на старість бачити, як ті вихованки будуть посту­пати, як вороги Христового хреста – вороги, “котрим кінець – погибель, котрі думають (лише) про земне” (Флп. З, 19). А умираючи, буде говорити, плачучи, що помилився, бо вихованкам не передав цілого Євангелія, щирого, повного Євангелія; що завівся на тих, по яких много очікував, а не діждався.

По-мойому, треба дитині від перших літ, як тільки приходить уже до розуму, піддавати думку і молитву до Всевишнього про святість душі. По-мойому, – а думаю, що і “ми маємо ум Христовий” (1 Кор. 2,16), – молодь у всіх виховних інституціях треба учити, щоби до щоден­них молитов додавати благання: зроби нас святими!

1942 р., жовтня 24, Львів. – Із декрету Митрополита Андрея “Про виховання”

365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


два × 6 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>