Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

10 січня

Ми, християни, повинні ще ліпше держатися своєї святої віри! Бо вона куплена нам кров’ю Ісуса Христа!

Тисячі й міліони християн пролили кров за неї з любові до Христа! Нема ще місяця, як я вернувся з по­дорожі з Рима. Більше ніж сотка самих наших палом­ників їздило туди, до цього святого місця, щоби там доступити ювілейного відпусту, поклонитися найви­щому Зверхникови Церкви, Святішому нашому Вітцеви Папі Римському, та помолитися при гробах святих апостолів за себе і за цілий наш народ.

А звиджуючи тії святі місця, ми на кожному кроці ба­чили пам’ятки святих мучеників і зі сльозами пригадува­ли собі ті часи, коли-то свята віра була між людьми така жива, що всі християни й не вагались віддавати за Христа життя! Ми ступали по тій землі, зрошеній святою кров’ю наших батьків, отих геройських борців за Христову віру.

Ми бачили там той великий театр з давніх поган­ських часів – колізей, – у якому безбожні цісарі кидали колись тисячі невинних християн на жир диким звірам. Ми бачили збережені донині керниці, де християни збирали кров святих мучеників. Ми бачили губки, на­сичені тією мученичою кров’ю, що їх вірні перших ча­сів переховували по церквах як найбільші святощі. Ми сходили у ті підземні каплиці та гроби, що називаються катакомбами, де християни перших віків, утікаючи пе­ред переслідуванням, збирались на молитви; де ховали теж святих мучеників, а на стінах записували свої імена, поручаючись їхнім молитвам. Ми звиджували так звані мамертинські в’язниці, у яких в’язнено тисячі христи­ян, заки їх віддано на смерть. Ми відвідували церкви, де похоронені по десять тисяч тіл святих мучеників. Ми бачили місце, де був вбитий хрест, на якому вмер свя­тий Петро (прибитий до хреста головою вділ, бо уважав себе негідним бути прибитим до хреста так, як його Спаситель). Ми бачили стовп, на якому стято голову святого Павла. Ми поклонилися оковам святого Петра і дотикались ланцухів, якими сковані були руки свято­го Павла. Ми бачили кам’яну таблицю, на якій спалено за віру святого Лаврентія, і своїми очима оглядали його святу голову, на якій видні сліди вогню, у якому горів.

А на кожному місці молились ми щирим серцем, щоб Всевишній так укріпив святу віру поміж нами, щоб і всі ми готові були взяти на себе всі муки, а навіть понести, як цього треба буде, й найлютішу смерть за свою святу віру, за нашого Найдорожчого Спасителя та за вірність Його намісникови, Святішому Вітцеви Папі Римському.

А Ви, браття, зростайте в благодаті та пізнанні Господа нашого Ісуса Христа, що Йому слава і нині, і в день вічнос- ти. Амінь.

1900 р., листопада 19, с. Марківці під Станіславом. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних “Правдива віра “

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


дев'ять + = 10

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>