Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

10 серпня

Просити – то не найважніша річ у молитві. Є важ­ніші речі. Важнішою річчю є подякувати Господу Богу за Його щоденні добродійства, над усе Його величати і над усе любити. Це Богу більше належиться, а нам са­мим приносить більшу користь, бо чим більше зуміємо послужити Господу Богу, чим щирішу приносимо Йому любов, тим певнішою й більшою є наша нагорода.

Марію Магдалину похвалив за молитву, повну любо­ві, що забувала про власні потреби: “Істинно кажу вам, по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись це Євангеліє, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї” (Мт. 14,9).

Тож коли воскрес, не забув нагородити її вірність, її лю­бов, і показався їй перед апостолами, а вона тоді з радос­ти, що знайшла улюбленого Пана, знову недовгою, а якою повною серця і любові молитвою привітала Його. Сказала лише одне слово: “Раввуні…” себто Учителю” (Йо. 20,16). Але в те одне слово вклала цілу душу, ціле серце, цілу лю­бов, і бажання Йому служити, і вдячність за Його добро­дійства, і ще раз повторений жаль за давні гріхи, і радість, що Його бачить живим, і ще співчуття на пам’ять про Його страсті, на вид Його одержаних ран, і віру в Його божество, і поклін Його предвічному маєстатові. В те одне слово вмістила сто раз більше, чим ми уміємо вкладати в довгі молитви. Бо не треба багато слів у молитві – треба багато серця, а передовсім щирого і чистого серця.

Ідім же, бодай часом, за тими красними прикладами. Найчастіше молімось так, як митар. Нам, грішним, най­більше випадає так молитися. Молитва покаяння, поко­ри, жалю нам найпотрібніша.

Але бодай часом помолімось так, як Марія Магда­лина. В слова молитви вкладаймо багато серця, а мало пам’яті про себе. Говорімо більше в молитві про красу, Божу доброту, чим про свою нужду і свої потреби.

Передовам не забуваймо багато молитися за ближ­ніх. Перше за своїх і найближчих родичів і дітей. Але не лише за них. Щирим серцем, широкою християнською любов’ю обіймаймо ближніх і потреби цілого народу, всіх християн на світі, котрі всі є Божими дітьми і наши­ми братами в Ісусі Христі. Молімось і за всіх людей, що живуть на світі. Бог хоче спасти всіх людей, хоче, щоб всі прийшли до Божої святої ласки. А чим більшу потребу хто має, чим в більшій біді хто знаходиться, тим більше пам’ятаймо за них в наших святих молитвах.

1911 р., лютого 12, Лаврів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних”Про молитву”

365 днів з Великим Митрополитомроздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


+ 5 = десять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>