Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

1 листопада

ДЕНЬ ПРОГОЛОШЕННЯ ЗУНР

Кожна важніша подія в житті одиниць, і родин, і ці. лої суспільности – народу – звертає думку й серця хрис­тиян до Всевишнього Сотворителя неба і землі, бо від Його провидіння залежить доля і людей, і народів. Тому й усі національні річниці обходять християни молит­вами й торжественними Богослужениями. Знають, що від благодаті Всевишнього і від Його святого благосло­вення мають випросити собі кожний зокрема і цілому свому народови всі ті дари небесні, яких потрібно до всестороннього і щасливого розвитку всіх народних сил і прикмет і до благословенного розвитку духового й матеріяльного життя народу.

Удень 1 листопада зберуться по наших церквах україн­ці, віруючі християни-католики, щоби перед престолом Всевишнього предложити свої молитви, подяки та про­хання. Виславляючи передовсім усемогучу силу Спасите­ля нашого і Царя Христа, будемо складати Йому подяку за всі “даянія блага”і за всі “совершенні дари”, що задля заслуг Його життя і смерти спливають на наш нарід кожної дни­ни. Будемо благати Христа Спасителя за милосердя для всіх тих, що терплять, будемо поручати Його милосердю душі всіх померших, а особливим способом тих, що покла­ли буйні голови на полях слави і сповненого обов’язку.

Церква й церковні установи стали практикою віків і, силою Божої установи, до того ступеня осередком життя та джерелом світла й сили, що навіть ті, котрі відчужи­лися від правди, яку Церква голосить, і від принципів, яких боронить, – у великі національні річниці стають у ряди з українцями-християнами і лучаться з ними як не вірою, надією та молитвою, то бодай зовнішньою приявністю в наших храмах.

Хвилина торжественних молитов і сердечних усе­народних благань за милосердя зворушує часом і тих, що – чужі Христовій благодаті – все-таки оцінюють, чим є релігія і Церква для народу.

Однак бувають, на жаль, і люди, що до того ступе­ня затратили християнську віру і до того ступеня від­чужилися від християнської думки, що в торжественну хвилину всенародних молитов приходять у наші храми, щоби святощі наші святотатським поведениям топтати.

З храму Божого і з храму молитви роблять арену крик­ливих і нерозумних політичних демонстрацій, якими зневажають Усевишнього та ображують християнські почування свого народу. Перед таким зловживанням не­розумних і засліплених, для яких Богослужения є тіль­ки зовнішньою формою, а патріотизм полягає тільки на словах і криках, мусимо двері наших храмів замкнути.

1934 р., жовтень, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних про релігійне вшанування національних річниць

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


сім − 5 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>