Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

“Я готова будь-куди їхати, тільки аби бути з Вами…”

Щастю немає меж!!! Цей тиждень був у колі уже рідних і знайомих нам дітей. Дітей, для яких і через яких хочеться чудити і творити. Волонтери “Центру Опіки Сиріт” з великим трепетом в серці впродовж довгого часу готувалися до цього табору… і ось ці дні пролетіли і нам знову довелось прощатися…

30 липня 2017 року на перон Львівської залізниці прибув потяг Дніпро – Львів. Волонтерські серця шалено билися у грудях, бо їхні очі зустрілися з поглядами 23-х дітей-сиріт з притулку “Отчий Дом”, м. Покровськ, Донецької області. Разом з ними також були і 5-ро дітей з школи-інтернат міста Першотравневськ. Щирі обійми, радісні викрики та посмішки від вуха до вуха – так розпочалався наш спільний відпочинок. У неділю дітвора мала нагоду відпочити у Родинному домі “Покрова”, помилуватися містом Лева та набратися сил для активного табору в Карпатах.

31 липня до усіх приєдналися 9-ть кращих учасників чемпіонату з міні-футболу “КОПА”, щоб взяти участь у спортивному таборі. Автобус о 10 годині ранку відправився у мальовниче місто Яремче до реколекційно-відпочинкового дому ім. митр. Андрея Шептицького, де дітвора відпочивала впродовж 5-ти днів.

Щодень розпочинався з ранкової розминки, опісля якої усі спільно молилися Божественну Літургію. Розпочинаючи з вівторка, діти мали унікальну нагоду відвідати тренінги психолога Володимира Чупріна, разом з волонтером Христинкою майструвати цікаві вироби та малювати свої історії, а з о. Романом Прокопцем, головою місії “ЦОС”, ближче пізнавати Бога та Його важливість у нашому житті. Усі ці зустрічі, розмови, рукоділля давали можливість розкритися, заглянути у найпотаємніші закутки своєї душі та налагодити стосунки з собою, з ближніми та з Богом. Окрім цього малеча милувалася красою Скель Довбуша, підкорила гору Маковиця, купалася у теплій річці, насолоджувалася яскравим сонцем, була залучена у різні ігри та забави. Після вечері учасники спортивного табору мали тренування та дружні матчі з різною молоддю. А під кінець дня відбувалися молитовні зустрічі, на яких волонтери “ЦОС” разом з дітьми піднімали повсякденні та актуальні теми, за допомогою яких розкривалась постать Йосипа Сліпого.

Останній день був днем прощання та сюрпризів. Усіх дітей було поділено на три групи, кожна мала завдання поставити українську народну казку на сучасний лад. Діти дуже відповідально віднеслися до роботи, що через якийсь час їх було важко пізнати під гримом та одягом. Родзинкою вечора була ватра, яку підготував Володимир. Біля неї усі гучно заспівали українських пісень та показали казки. Волонтери у свою чергу заспівали складену ними коломийку про табір. А на завершення молодь показала дітворі цікаву та кумедну сценку, кінцівкою якої було неочікуване привітання іменинника з 18-літтям.

5 серпня 2017 року ми попрощалися з дітьми, кажучи їм “До зустрічі!”. Бо впевнені, що ця зустріч відбудеться!

Щиро дякуємо за фінансову підтримку Союзу Українок Америки. Завдяки Вам дітвора насолоджувалась мальовничими Карпати, духовно і психологічно збагатилася та відкрила нові горизонти. Дякуємо братам редемптористам за гостинність та терпеливість. Дякуємо волонтерам “Центру Опіки Сиріт” за відданість та тепло і любов, яку ви дарували дітям. Дякуємо Усім, хто був з нами молитовно.

Своїми враженнями про табір ділилися волонтери:

“Мене дуже вразила відкритість дітей, їх готовність перебувати з нами і отримувати від усього задоволення”, – волонтер Христина Хома.

“Частину дітей ми знали, а з частиною нам необхідно було знайти контакт. Кожна дитина є особлива, з своєю в більшості випадках невеселою історією. Але ми максимум зробили для того, щоб їм з нами було комфортно. Для мене це був не табір, а урок, з якого я почерпнула багато. Особливістю цієї поїздки була присутність хлопців збірної команди “КОПА”. Футболістів знала, але кожного відкрила для себе по-новому. Це неоціненний досвід. Кожний табір загартовує і дає гарну практику для творення нового та цікавого для тих, хто цього так безмежно потребує. Дякую малечі за їх щирість та відкритість”, – волонтер Юля Ільчишин.

“Відчуваєш себе особливою. Коли гурма дітей підтримують усі твої ініціативи, слухають твої слова, цікавляться тобою, прагнуть спілкування і, здається, все, що їм потрібно – це твоя увага і волейбол :) ”, -  волонтер Оля Черник.

“Зустріч із дітьми, яких не бачила півроку, подарувала мені купу емоцій. Наша зустріч відбувалася на вокзалі у Львові і ті ніжні обійми були такими приємними, такими теплими. Я дуже рада, що мала можливість бути із ними ці дні. Кожен день був наповнений цікавою програмою, що інколи діти ховалися від нас, бо ми їх трохи мучили. Діти поїхали додому з позитивними згадками та сумом. Дуже приємно було почути відгук дівчинки Богданки : «Пам’ятаєте, я у Львові казала, що не хочу звідтам їхати, а ти мені казала, що після Карпат я не захочу їхати? Я готова будь-куди їхати, тільки аби бути з Вами». Це найбільша нагорода для кожного волонтера. Прогулянка Львовом, поїздка в Яремче, прогулянки у гори, купання у річці – усі ці моменти будуть у моєму серці та зігріватимуть завжди. Дякую дітям за їхні величезні серця.” – волонтер Ірина Вітник.

“Чудові дітлахи, які не давали тобі забути, що всі ми діти….. які проявляли всі свої емоції на обличчях, малюнках, словах. Вони заставляли і сміятись, і бути суворим одночасно. За 5 днів, які ми провели разом, я зрозуміла як ще багато в житті можна вивчити від малечі і це такі гарні відчуття – ділитись власними знаннями, знаючи, що воно матиме позитивний вплив на їхнє майбутнє . 1,2,3 – ТИХО :) – ці слова згуртовували дітей, одночасно заспокоювали і викликали посмішку на обличчях (дякую Володі – психологу за це). Табір в Яремче змінив кожного з нас…..все тільки починається )))))”, - волонтер Тетяна Данилів.

Вашій увазі коломийка:

Ось приїхали у табір
Дітвора шалена
Танцювали і купались
Саме те що треба

 У неділю на вокзалі
Ми на них чекали
На четвертому пероні
Так собі стояли

 Чуєм звук, що потяг їде
Серце затремтіло
У якому ж це вагоні
Їдуть наші діти

 Свої речі спакували
Пішли на маршрутку
Щоб поїхати додому
Та поїсти зупку

Приспів

Ми вас сильно полюбили до нас прижайте
Що у ЦОСі дуже добре про це пам’ятайте

 Ми поїли, поселились
Гарно всі помились
І до центру міста Лева
Всі гуртом рушили

 Ми гуляли та блукали
Щось нове шукали
По бруківці  в центрі міста
Ніжки всі стоптали

Ось вже ранок понеділка
Час уже рушати
Бо в Карпатах брат Вінкентій
Ліжка застиляє

 Ми приїхали в Яремче
Тут відпочивати
І на гору Маковицю
Разом мандрували

Приспів

Ми вас сильно полюбили до нас прижайте
Що у ЦОСі дуже добре про це пам’ятайте

 Коли з гірки ми спускались
Хтось не додивися
Зашпортнувся він ногою
І в корито врився

Серпень місяць вже на дворі
Треба загоряти
Але наші волонтери
Хочуть нас повчати

 Лекції із бородатим
Весело проходять

Бо Володя файний хлопець
Гарно щось говорять

 З Христьою ми майстрували
Жабок всі робили
І за кращі результати
Цьомчики зловили

Приспів

Ми вас сильно полюбили до нас прижайте
Що у ЦОСі дуже добре про це пам’ятайте

Про сотворення світу
Також  дізнавались
І питання задавали
Про що ми не знали

 Дуже смачно ми тут їли
Трохи розтовстіли
Дякуємо господиням
Що нас так терпіли

 Кожен ранок із зарядки
В нас розпочинався
Вправо вліво вгору вниз
Так я розминався

 Було дуже нам всім жарко
Що ж то нам робити
Тому йдемо всі на річку
Щоб ся освіжити

Приспів

Ми вас сильно полюбили до нас прижайте
Що у ЦОСі дуже добре про це пам’ятайте

Вчора ми на дискотеці
Жваво танцювали
За Юляською всі рухи
Дружньо повторяли.

 Ось же скоро ми поїдем
По своїх домівках
Але в серці залишаєм
Чудесну цю мандрівку

 Приспів

Ми вас сильно полюбили до нас прижайте
Що у ЦОСі дуже добре про це пам’ятайте

Медіа-Центр ЦОС

Дізнавайтесь про нові статті по Email

3 коментарі(-ів) на ““Я готова будь-куди їхати, тільки аби бути з Вами…”

  1. [...] З 31 липня по 5 серпня за підтримки Союзу Українок Америки (СУА) волонтери та капелани місії “Центр Опіки Сиріт” ЛА УГКЦ організували та провели табір для дітей з м. Першотравневськ та м. Покровськ, Донецької області. Про те як він пройшов ви маєте нагоду дізнатися із статті: “Я готова будь-куди їхати, тільки аби бути з Вами…&#82… [...]

  2. [...] літа п’ятеро вихованців даної школи взяли участь у таборі, який проходив у м. Яремче. Хлопці та дівчата з радістю нас зустріли, згадували [...]

  3. [...] літа п’ятеро вихованців даної школи взяли участь у таборі, який проходив у м. Яремче. Хлопці та дівчата згадували про вихідні в Карпатах та [...]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


× 8 = шістнадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>